понеділок, 22 червня 2020 р.

Впровадження технологій змішаного навчання


Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки (КТ) визнають усі. Застосування її в усіх галузях, повсякденному житті через можливість сучасного комп’ютера зберігати, представляти та обробляти будь-яку інформацію зумовило  використання КТ в освітній діяльності.
            Зміни, які відбулися в суспільстві наприкінці ХХ століття, призвели до необхідності заміни авторитарної системи синхронного управління навчальною аудиторією асинхронним навчанням.
            Розвиток комп’ютерних мережних технологій став однією з перспективних платформ для розвитку сучасної системи дистанційної освіти, електронного навчання (e-learning), мобільного навчання (m-learning), які ефективно використовуються для різноманітних форм навчання.
             В зв’язку з розвитком e-learning визначився новий напрям – змішане навчання (ЗН) (blended learning). Відповідно до цього в усьому світі відбувається стрімкий розвиток індустрії зі створення програмних комплексів e-learning різної спрямованості, в тому числі систем доставки контенту, організації та управління навчанням – LMS (Learning Management Systems), які об’єднують у собі інструменти адміністрування, комунікацій, оцінки знань, розробки навчальних курсів.
            У зв’язку з цим дистанційне навчання почало рухатися в новому напрямі, в якому:
1.      E-learning є значно поширенішим і вагомішим, ніж дистанційне навчання.
2.      Дистанційне навчання перемістилося на робоче місце.
3.      Широкого використання набуло blended learning.
4.      Е-learning стало менш орієнтованим на курс лекцій і більш орієнтованим на одержання конкретних знань.
5.      Е-learning стало більш адаптованим до різних рівнів навчання.
6.      Традиційні технології відійшли на другий план.
            Змішане навчання можна здійснювати за наступними моделями:

ПЕРША МОДЕЛЬ

1.      Навчання здійснюється за такою схемою:
ДН → очне навчання → самостійне вивчення на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ)
·                 ДН (формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);
·                 очне навчання (детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми)
·               самостійне вивчення (виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІТКТ).

ДРУГА МОДЕЛЬ

2.      Тренінг в навчальній аудиторії → самостійне вивчення на основі ІТКТ → очне навчання
Розглянемо відповідні складові:
1.     Під час проведення тренінгу в навчальній аудиторії здійснюється відпрацювання певних ситуацій, які використовуються викладачем або виконуються практичні завдання, семінари, ділові ігри та ін.;
2.     Подальше навчання здійснюється самостійно в режимі он-лайн на більш високому та широкому обсязі навчального матеріалу, виконанні практичних завдань, а також здійснюється спілкування з учителем.
У наведених схемах змішаного навчання здійснюється поєднання самостійного та аудиторного  навчання , що дає можливість кожному проявити себе відповідно до тих можливостей, якими він володіє.
         Змішаний курс за обсягом навчального матеріалу значно більший у порівнянні з обсягом навчального матеріалу за традиційною формою навчання. Кожний учень  має можливість навчатися за власною траєкторією, у будь-який зручний час. Використання електронних навчальних курсів сприяє зменшенню прогалин у знаннях, можливість одержувати додаткову інформацію для підвищення свого фахового рівня, відпрацювання пропущених занять та ін.
         Головною перевагою другої моделі здійснення змішаного навчання є можливість практичного виконання або відпрацювання практичних ситуацій , здійснення повторення та узагальнення навчального матеріалу, спілкування з колегами після завершення навчання. У випадку, коли після завершення навчання виникають певні труднощі, кожний має змогу одержати додаткову консультацію у вчителя.
        Змішане навчання становить модель успішного навчання, метою якого є одержання знань з використанням консультування за допомогою електронної пошти, дискусії у форумах, блогах, у процесі вивчення Веб-курсів, електронних книг та ін.
        ЗН сприяє розвитку комунікативного спілкування, інформаційної культури, стимулює кожного до дії, одержання найкращого результату, просування до мети та активізації пізнавальної діяльності.
         Такі інструменти ЗН, як діагностика, оцінка та зворотний зв’язок, приклади кращих розв’язків тієї чи іншої проблеми дають можливість спрямувати роботу тих, хто навчається, у потрібне русло, одержати відповідні напрацювання, змоделювати необхідні дії, ситуації.
          Зростання обсягу інформації, конкуренції спонукає до змін форм традиційного навчання та їхнього розвитку, зростає роль і місце неформального навчання, відповідно до цього змінюються методики навчання. При цьому, як і в традиційній системі навчання використовуються: книги, методичні розробки, робочі напрацювання, конференції, документи, слайди презентацій. У розвитку електронного навчання використовуються: веб-технології, інтерактивні електронні курси, блоги, підкастінги, чати, форуми та ін.
        Виділимо переваги ЗН:
-    масштабування; дає змогу значно збільшити аудиторію учасників навчального процесу за допомогою електронного навчання;
-    швидкість; одночасно можна вчити багатьох людей на тому матеріалі, який було розроблено для одного слухача;
-    колективність; забезпечується за рахунок різноманітності типів контенту;
-    продуктивність; забезпечується можливістю навчання у будь-який час, з будь-якого місця.
Змішаний характер навчання включає комбінацію різноманітних форм і систем навчання.
1.  Аудиторне навчання
2.  Інтерактивне навчання – навчання в мережі (e-learning), яке здійснюється за допомогою інструментального середовища (електронний навчальний курс, віртуальні класи та лабораторії, конференцзв'язок, індивідуальне консультування за допомогою електронної пошти, дискусійні форуми, чати, блоги).
3.  Навчання з підтримкою різних засобів – розробленних нових навчальних матеріалів (Web-сайти, Web-лекції, Web-книги, відеоматеріали та ін.)
      Усе вище розглянуте зумовило зміну методики навчання та потребує вирішення наступних питань:
·         відповідне технічне обладнання навчального закладу;
·         кадрове забезпечення для створення та підтримки роботи сайта;
·         забезпечення безпеки роботи в мережі;
·         організація доступу всіх до робочих місць;
·         зміни в розкладі занять;
·         навчання учителів-предметників;
·         періодичне оновлення матеріалів;
·         інформаційна культура всіх учасників навчального процесу.
        Використання комп’ютерів у навчальному процесі надало можливість впроваджувати нові форми роботи, які були неможливі за умови використання традиційних методик.
         Створення навчальних посібників на гіпертекстовій основі, мультимедійних документів, енциклопедій, можливість організації навчання в телекомунікаційних мережах, інтерактивних навчальних програм, тренажерів, використання яких повністю змінює навчальний процес.
        Змішане навчання поєднує в собі ефективність та оперативність електронних форм навчання із соціальними системами загального навчання. У змішаній формі навчання також відбувається комбінація двох зовсім різних форм навчання, які, поєднуючись, утворюють одне ціле. Курс ЗН формується з традиційних форм навчання: очне навчання та e-learning, причому з цих двох форм навчання вибирається лише позитивний досвід.
       Здійснення змішаної форми навчання відбувається під керівництвом учителя.
       В основу blended learning покладено концепцію дидактичного усвідомлення поєднання технологій навчання за класно-урочною системою та технологій віртуального або online-навчання, що базується на новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологіях.
       Важливим аспектом ЗН є підготовка до занять, аналіз результатів проведених занять, що гарантує передачу знань, якість їхнього засвоєння.
       Виділимо переваги та особливості технологій ЗН:
·         створення моделі навчального процесу, за результатами навчання з кожної дисципліни;
·         розробка індивідуальної траєкторії кожним, хто навчається;
·         асинхронний режим роботи;
·         розробка та впровадження продуктивних методів навчання (“кейс” – технології, проектний метод, дослідницькі методи, тестові технології, навчання в малих групах, ділові ігри та навчання у телекомунікаційних проєктах та ін.);
·         здійснення системи контролю та самоконтролю, вихідного та підсумкового контролю знань;
·         дидактичне забезпечення навчання в електронному вигляді, що створює базу для самостійного відпрацювання матеріалу;
·         узгодження аудиторних практичних завдань з online тренінгами, взаємодіями у мережі (форуми, консультації, чати, блоги).
Змішане навчання (blended learning) дозволяє використовувати накопичений позитивний досвід здійснення класичного навчання, доповнюючи його сучасними технологічними інноваціями.

середа, 3 червня 2020 р.

ЗНО з математики: терміни проведення



Міністерством освіти визначений новий графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2020 році.
Відповідний наказ підписаний в.о. міністра освіти і науки Любомирою Мандзій.
Документом визначено графік проведення основних етапів зовнішнього оцінювання.
Проведення основної сесії ЗНО 2020 року
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться
 25 червня і завершиться 17 липня.
- математика – 25 червня.
Оголошення порогових балів «склав/не склав» - до 26 червня 2020 р.
Оголошення результатів ЗНО учасників
Інформацію про результати основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання з математики буде розміщено на інформаційних сторінках учасників тестування до 17 липня 2020 року.
Проведення додаткової сесії ЗНО
Додаткова сесія ЗНО запланована на 23 липня – 11 серпня, а результати буде розміщено до 14 серпня.
Пробне ЗНО з математики відбудеться 17 червня. Результати пробного ЗНО буде оприлюднено в особистих кабінетах учасників до 23 червня.

ЗНО з математики: особливості тесту 2020 року

Тест зовнішнього незалежного оцінювання з математики у 2020 році складається із завдань чотирьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності, завдань відкритої форми з короткою відповіддю (структуроване та неструктуроване), а також завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
Загальна кількість завдань тесту з математики – 35, на виконання яких учасникам буде відведено 180 хвилин.

Результат виконання завдань №1-30, 33 та 34 за вибором випускника може бути зараховуваний як 
державна підсумкова атестація з математики. Результат виконання завдань всього тесту буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів України.
Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник ЗНО, правильно виконавши всі завдання №1-30, №33 та №34, що будуть зараховуватися як державна підсумкова атестація, дорівнює 52 балам.
Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту - 62 бали.

ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№1–20) — завдання складається з основи та п’яти варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№21–24) — завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації, позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 3) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.
Структуроване завдання відкритої форми з короткою відповіддю (№25–27) — завдання складається з основи та двох частин і передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, відповіді до кожної з частин завдання в бланку відповідей А.
Структуроване завдання оцінюється в 0, 1 або 2 бали: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь; 0 балів, якщо вказано обидві неправильні відповіді, або відповіді на завдання не надано;
Неструктуроване завдання відкритої форми з короткою відповіддю (№28–32) — завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання, здійснивши відповідні числові розрахунки, записав, дотримуючись вимог і правил, кінцеву відповідь у бланку відповідей А.
Неструктуроване завдання оцінюється в 0 або 2 бали: 2 бали, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або відповіді на завдання не надано.
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (№33–35) — завдання складається з основи та передбачає розв’язування задачі. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання в бланку відповідей Б навів усі етапи розв'язання й обгрунтував їх, зробив посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, проілюстрував розв’язання задачі рисунками, графіками тощо.
Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю № 33, 34 оцінюються в 0, 1, 2, 3 або 4 бали; завдання № 35 оцінюється в 0, 1, 2, 3, 4, 5 або 6 балів.
Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюються відповідно до затверджених критеріїв оцінювання.
Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться.







четвер, 28 травня 2020 р.

Семінар «Основні ресурси як ефективні інструменти в роботі сучасного вчителя»

Семінар  «Основні ресурси як ефективні інструменти в роботі сучасного вчителя» (Соловей О.М.,методист ТКМЦ)  відбувся у форматі відеоконференції на платформі ZOOM 26 травня 2020 року. Учителі  фізики та математики обговорили  плюси та мінуси віртуальних лабораторій в дистанційному навчанні, особливості використання PhET симуляцій для практикумів. Учитель математики ТСШ І-ІІІ ст № 7 Ільчук Л.М. поділилась, як використовувати GOOGLE форми в дистанійному навчанні. Заступник директора ТСШ І-ІІІ ст. з поглибленим вивиченням іноземних мов Штокало М.Л. продемонструвала ефективність CLASSTIME в забезпеченні зворотного зв'язку з учнями.  Більшість учасників семінару відзначили для себе необхідність використовувати  запропоновані  сучасні інтернет –ресурси не лише в дистанційному навчанні





середа, 20 травня 2020 р.

D#04 T’mistechko

МАТЕМАТИКА
              19 травня 2020 року вперше в м. Тернополі було проведене

D#04T’mistechko онлайн методичної та наукової взаємодії. В режимі відеоконференції на платформі ZOOM («Дидактичні аспекти ефективного використання навчального відео в умовах дистанційного навчання») учителі математики під керівництвом спікера Глинської М.Л. ( завідувача навчально-методичної лабораторії Галицького коледжу ім. В Чорновола) ознайомилися з принципами застосування навчального відео, рекомендаціями щодо створення якісного відео для уроків. Учасники конференції мали можливість переглянути фрагменти навчального відео та корисні математичні додатки. Були представлені результати опитування вчителів щодо використання відео на уроках та представлені у вигляді діаграм.

середа, 13 травня 2020 р.

Дистанційне #04T’mistechko 18-19 травня 2020 року


Innovative evaluation /аналітичні інструменти сучасної освітньої діяльності - 2020

Локація

Аналітичні інструменти
ПідЛокація
Дидактична
Тема

Дидактичні аспекти ефективного використання навчального відео

Категорія педагогів
Вчителі математики
Дата проведення початок заходу
19.05 o 12.00 год
Платформи

Керівник підЛокації, методисти ТКМЦНОІМ

Глинська М.Л., завідувач навчально-методичної лабораторії Галицького коледжуім. В. Чорновола

вівторок, 12 травня 2020 р.

Анонс дистанційних методичних заходів на травень 2020 року

№ з/п
Тематика методичних заходів
Термін
Ресурси
Відповідальний
1
Організація навчальної діяльності школярів в умовах дистанційного навчання (Консультування)
12.05 Початок 12:00
Viber
Telegram
Електронне листування
Соловей О.М.
0673517421
2
Відеоконференція для вчителів математики та фізики. Основні інтернет-ресурси як ефективні інструменти в роботі вчителя
26.05
Початок
12:00

Соловей О.М.
0673517421

Організація навчальної діяльності школярів в умовах дистанційного навчання


Організація навчальної діяльності школярів в умовах дистанційного навчання
12.05.2020
Загальні рекомендації 
(підготувала методист ТКМЦНОІМ Соловей О.М.)


Інструментів для організації навчання в режимі віддаленого (дистанційного) навчання досить багато, але не менш важливим є питання методичного супроводу, тобто як максимально ефективно використовувати наявні технології. При організації дистанційного навчання можливо обрати і організувати освітню діяльність у двох режимах навчання, або обрати більш прийнятний:
1.                 Онлайн-спілкування, коли в призначений час організується відеоконференція, спілкування в чаті з учнями.
2.                 Віддалене навчання, розтягнуте в часі, коли, використовуючи певні цифрові інструменти, створюється платформа для самостійного навчання за активної опосередкованої участі вчителя.
Організація онлайн-уроків і інструкцій. Онлайн-спілкування дуже важливе при організації віддаленого навчання. Вчитель має провести вступний інструктаж, в ході якого пояснити учням, як працювати віддалено, як використовувати ті чи інші освітні ресурси. Крім вступних інструкцій, можуть бути поточні інструкції перед початком вивчення тієї чи іншої теми, або введення нового цифрового інструменту, нових освітніх ресурсів. Крім інструкцій вчитель може проводити і онлайн уроки , і групову роботу над проєктами, над спільним вирішенням поставлених навчальних завдань.
Забезпечення ефективності онлайн-трансляцій для учнів:
1.                 Якщо вчитель планує використовувати інструменти для організації відеоконференцій та подання інтерактивних уроків, інструкцій, рекомендується як можна частіше і довше використовувати веб-камеру. Учні, звичайно, можуть відійти від своїх комп'ютерів, поки триває онлайн-урок, але вони менше будуть нудьгувати, якщо принаймні будуть бачити обличчя педагога, а не тільки режим демонстрації екрану.
2.                 Рекомендовано приділити увагу налаштуванням веб-камери. Так, рівень веб-камери має бути на рівні очей або трохи вище. Учні повинні бачити очі вчителя, а не голову, нахилену до клавіатури. Саме тоді створюється ефект присутності.
3.                 Слід пам’ятати, що живі уроки з організацією діалогу, з великою кількістю невеликих питань, з роботою мікрогруп, - абсолютно не підійдуть в умовах відеоконференції. У онлайн середовищі вчитель не має переваг живого спілкування «очі в очі». Регламент спілкування повинен бути жорстким і обмеженим невеликою кількістю питань. Запитання повинні бути лаконічними. Одні можуть бути спрямовані на те, щоб переконатися в присутності учнів, інші - спрямовані на отримання зворотного зв'язку на поставлене навчальне завдання чи проблему. Але це питання-завдання повинно бути максимально коротким. А очікувані відповіді  від учнів мають бути короткими і однозначними.
4.                 Рекомендовано заохочувати учнів задавати питання у виділений для цього спеціальний час. Наприклад, після оголошення 5-10-ти хвилинної паузи, під час якої учні могли б записати своє питання в чаті або в невеликому відеозверненні.
5.                 Слід передчасно передбачити можливі технічні труднощі під час відеосеансу. Найчастіше такі проблеми виникають не у педагога, а в учнів. Як правило, педагог проводить відеоконференцію, після попередньої підготовчої роботи. Однак, вчителю необхідно заздалегідь перевірити можливості відеоспілкування учнів. Наприклад, використавши два комп'ютера або попрацювавши з колегами, щоб перевірити перспективу учнів, як вони побачать те, що їм пропонується. Слід також перевірити умови роботи в режимі комп'ютер-планшет, комп'ютер-смартфон, перш ніж приступити до онлайн спілкування з класом. Коли вчитель протестує себе в ролі учня, він зможе заздалегідь врахувати, що необхідно спростити, або побачити, які проблеми можуть виникнути у дітей і що необхідно врахувати для оперативного усунення неполадок.
6.                 Якщо підключення до інтернету є нестійким і повільним, слід з'ясувати, в який час швидкість інтернет-з'єднання найбільш висока і призначати відеоконференцію на цей час, за узгодженням з учнями.
Записи відеоуроків та інструкцій. Порядок запису відеоуроків схожий з підготовкою відеоінструкцій наживо. Такі інструменти, як Screencastify і Screencast-o-matic, Loom, YouTube трансляція і багато інших дозволяють записувати відеоурок, зберігаючи веб-камеру включеною. Обличчя вчителя з'являється на відео невеликого розміру в одному з кутів екрану і можна довільно коректувати відеоряд.Вчителю варто прагнути до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'ятихвилинних відеоролика будуть переглянуті учнями з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне відео. Винятком можуть стати лише ті більш тривалі відеоролики, де вчитель комфортно використовує даний режим і може утримати учнів оригінальними прийомами. Доцільно використовувати режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеоурок - це записати показ слайдів. Але пам’ятайте, що це швидко втомлює учнів, якщо педагог не тримає екран активним. Слайди не повинні бути мертвими. Варто додавати більше переходів і анімацій, використовувати курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
Інструменти для проведення онлайн-уроків та інструкцій:
-    Google розширила можливості безкоштовного використання HangoutsMeetforGSuite для освіти;
-    можна записати відеоурок і зберегти його на GoogleDrive, а потім поділитися ним через GoogleClassroom;
-    уроки через Skype: наприклад, premium пакет Skype, дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості - це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи;
-    якщо вчитель вже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
Організація онлайн платформи для навчання. Безумовно, режиму онлайн уроків вкрай недостатньо для віддаленого навчання. В силу різних здібностей і особистих психологічних якостей, ми не забезпечимо результативність такої форми навчання. Учень повинен мати можливість у властивому для себе темпі самостійно працювати з освітніми ресурсами, підготовленими, викладеними або рекомендованими нами.
Організація віртуального онлайн-середовища. Платформами для онлайн навчання можуть служити спеціальні віртуальні навчальні середовища (Moodle і його аналоги); освітній портал «Нові знання», онлайн додатки типу MindMup; вчительських сайтів, готові освітні платформи.Дуже важливо, щоб на такій платформі були різноманітні освітні ресурси у вигляді:
  • інтерактивних робочих аркушів;
  • інтерактивного навчального відео;
  • інструментів формуючого оцінювання;
  •  інших дидактичних одиниць.

Використання або створення учителем авторської онлайн платформи має забезпечити ефективність і привабливість навчання. І в такому режимі також необхідно забезпечити постійний зворотний зв'язок. Вчителю важливо запланувати і здійснювати моніторинг, аналіз та корекцію роботи учнів на онлайн платформі.