Формування математичної компетентності здобувачів освіти через компетентнісно-орієнтованими завжаннями

           Математична компетентність є ключовою і предметною. Це уміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти логіку, будувати математичні моделі, володіти зацікавленістю та різними дійовими навичками (обчислювальними, логічними, інфоримаційно-графічними). Учитель формує ці уміння також, пропонуючи учням компетентісно-орієнтовані завдання.

        10 грудня 2025 року на базі ТЗОШ І-ІІІ ст.  №10  відбувся майстер-клас «Формування математичної компетентності здобувачів освіти через компетентісно - орієтовані задачі», метою якого було підвищення предметно-методичної, інформаційно-цифрової, прогностичної, інноваційної компетентностей педагогів у складанні компетентно-орієнтованих завдань, задач, розробці критеріїв оцінювання, використанні ШІ як помічника « Від математичної задачі – до компетентісно-орієнтованої». Спікерами заходи були Соловей Оксана Михайлівна , консультант ТКМЦНОІМ, Курганнікова Тетяна Володимирівна, учителька математики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10, Милян Оксана Іванівна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10. Учасники обговорили особливості, характерні онаки компетентісних завдань, їх структуру; зазначили, що визначальною рисою компетентнісно орієнтованих завдань є їхня висока когнітивна складність. Такі завдання потребують умінь:

✔  виокремлювати в тексті головні думки,

✔  аналізувати тексти та зображення, які вони містять,

✔  порівнювати,

✔  «читати» діаграми й інфографіку,

✔  розуміти логічні зв’язки між явищами та процесами.

В групах учителі виконували завдання «Лісове господарство», «Панакота», «Волонтерська допомога», «Мистецька галерея» та презентували результати роботи, вказуючи математичну модель, її розв’язання, встановлювали для учнів якого класу може бути запропоноване завдання, які труднощі можуть виникати в процесі розв’язання , які компетентності формуються, як завдання можна змінити та доповнити, яка математична задача могла би бути складена на основі компетентісної. Учасники ознайомились з основними підходами оцінювання компетентісних завдань та обрали найбільш ефективним - оцінювання за ГЗРН.

Переваги та недоліки використання ШІ в складанні компетентісних завдань та задач був продемонстрований на конкретних прикладах: цей досвід учителів став корисним для використання у власній педагогічній діяльності.