Нова Українська школа 2026-2027:ключові пріоритети, вектор розвитку професійних спільнот

 2026–2027 навчальний рік відбувається в умовах, коли школа має одночасно забезпечувати якість освіти, безпеку, психологічну стійкість учнів і педагогів, безперервність навчання та подолання освітніх втрат.

           МОН  України в рекомендаціях на 2026–2027 навчальний рік окремо наголошує на необхідності враховувати особливості конкретного закладу освіти та безпекову ситуацію. Школи можуть заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання і однозначно  в таких умовах від учителя очікується не лише знання свого предмета.

          

Сьогодні професійна спільнота в умовах НУШ - це середовище, в якому педагог не залишається наодинці з професійним викликом. Це спільнота, в якій можна розв’язати будь яку проблему, отримати не критику, а допомогу, поділитися власною знахідкою.

              Керівники професійних спільнот учителів математики, інформатики, фізики та астрономії 28 вересня 2026 року долучилися до методичної  онлайн-студії «Нова Українська школа 2026-2027: ключові пріоритети, вектор розвитку фахової спільнот». Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ озвучила пріоритети розвитку професійної  спільноти на 2026-2027 н.р.:

В рамках впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, підготовка до впровадження Державного стандарту профільної освіти:

•          практична спрямованість навчання

•          подолання освітніх втарт

•          впровадження оновлених критеріїв оцінювання відповідно до Наказу МОН України № 722

•          формування природничо-математичної грамотності за стандартами PISA

•          профорієнтація

•          відповідальне використання штучного інтелекту

•          формування культури чесного навчання

•          практична інтеграція та STEM-технології

•          педагогіка підтримки

Педагоги обговорили, якою вони бачать спільноту, а саме:

практичною — менше формальних звітів, більше конкретних інструментів;

відкритою — щоб кожен учитель міг поділитися досвідом;

дослідницькою — щоб ми аналізували не лише те, що зробили, а й те, який результат це дало;

цифровою — використовували сучасні сервіси не заради самих технологій, а тоді, коли вони справді покращують навчання;

міжпредметною — шукали точки перетину математики, фізики та інформатики;

підтримувальною — особливо для молодих педагогів і тих колег, які сьогодні працюють у складних умовах.

І найголовніше — професійна спільнота має працювати на потреби конкретного вчителя і конкретного учня.

Цілереалізація поставлених завдань планується через формування методичної інфраструктури:

•          інтерактивна школа сучасного вчителя

•          майстерня інноваційних знахідок

•          майданчик моніторингових досліджень

•          школа нової генерації НУШ

•          віртуальний педагогічний клуб учителів інформатики

•          проблемна група

•          школа молодого вчителя

•          консультпункт

•          проведення комплесу методичних , науково-просвітницьких заходів, профмайстерок, моніторингових досліджень.

Методичні рекомендації щодо організації та планування роботи професійної спільноти в закладі освіти:

            1.Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

            2.При плануванні доцільно звернути увагу на:

-           опрацювання нормативних документів

-           організацію педагогічної інтернатури

-           роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

-           позакласну роботу , допрофільну підготовку

-           проведення моніторингових досліджень

-           обговорення критеріїв оцінювання

-           обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

-           формування правил використання ШІ

            3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

            4. При плануванні  необхідно включити питання  обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

            5.Організовувати  опитування , зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Учасники заходу озвучили запитання-вимірники ефективної роботи спільноти:

•          Чи з’явилися нові педагогічні практики?

•          Чи стало більше співпраці між учителями?

•          Чи маємо спільні методичні продукти?

•          Чи використовуємо результати діагностики учнів для планування навчання?

•          Чи допомогла наша робота молодим педагогам?

•          Чи стали уроки більш практичними та дослідницькими?

•          Чи бачимо зміни в навчальних результатах учнів?